Нікополь. КДНЗ № 39 "Перлинка"

   





Сторінка психолога

Звіт практичного психолога за 2020-2021 н.р.

 

 

 

Звіт

за результатами адаптаційного періоду дітей до умов перебування в дитячому закладі та діагностики

особливостей розвитку пізнавальної сфери дітей 3-6 років

2020 - 2021 навчальний рік

 

 

   Відповідно до річного плану практичного психолога проведено моніторинг адаптаційного періоду новоприбулих дітей до умов перебування в дошкільному закладі та діагностика особливостей розвитку пізнавальної сфери.

   Метою дослідження адаптаційного періоду дітей було визначення  емоційного стану, поведінкових реакцій, індивідуальних особливостей розвитку та для створення  системи психолого-педагогічної підтримки дитини в нових соціальних умовах.

   За результатами адаптаційного періоду дітей були зроблені такі висновки: 73 % - мають легку ступінь адаптації, 22 % - середню, 5 % - важку.

 

  Діагностика особливостей розвитку пізнавальної сфери дітей проводилася з метою забезпечення ефективної роботи з дітьми, які потребують комплексної психолого - педагогічної допомоги, виявлення особливостей їх індивідуального розвитку, визначення адекватних умов розвитку, виховання та корекції.

  За результатами діагностики, рівень розвитку пізнавальної сфери у дітей складає: високий рівень –53%, середній рівень – 36%, низький рівень – 11%.

 

 

Завдання практичного психолога в ЗДО

 

Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчальні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.
А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?
Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.
Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає Капризи, агресія, впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період.
Що роблять дитячі психологи?
Отже, ці або якісь інші причини привели вас до думки про звернення до дитячого психолога. У чому ж може полягати його робота?

• Психодіагностика
Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик. Їх мета - визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення). Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це особливі методики для дітей. Фахівець може попросити вашої дитини щось намалюват. Може пограти з ним в захоплюючу гру - насправді ж за допомогою цих процедур збере необхідні дані.
• Розвиваючі заняття
За допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Увага, пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення - в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для самих різних віків. Найчастіше, що розвивають психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми.
• Корекційно-відновлювальна робота
За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережила сильний стрес - Втрату близьких, фізичний або психічний насильство.
Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом виявляється так звана пісочна терапія (спеціально організовані заняття з піском). Для дітей старшого віку дуже ефективна буває казкотерапія (Заняття з застосуванням спеціальних психотерапевтичних казок як готових, так і складаються в ході взаємодії дитини з психологом). Гра, малюнок, казка - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги.

• Консультування батьків та сімейне консультування
У психологів є така відома аксіома «Проблеми маленьких дітей - це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів перебувають у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, навколишнього дитини.Психолог на консультації допоможе вам побачити себе з боку, об'єктивно оцінити свої методи виховання. Гарний психолог ніколи не буде судити або дорікати вам за що б то не було. Він просто дасть вам у руки нові, більш ефективні інструменти виховання, розповість більше про вікові особливості малюка.
Наступним напрямком роботи є просвітницький – регулярні виступи на батьківських зборах, та розміщення цікавої психологічної інформації у інформаційних куточках кожної групи та на веб-сайті ЗДО.

 

Рекомендації практичного психолога

 

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ РАНЬОГО ВІКУ ДО  УМОВ ДИТЯЧОГО САДКА

Період адаптації – важливий час для малюка, його батьків, персоналу групи. Дитячого садка. Тривалість адаптації дитини – є суто індивідуальною, але в середньому вона складає 1 міс., адже прихід дитини в дитячий садок це певний екзамен - дитина вперше за своє маленьке життя приходить у великий, незнайомий світ – і перша його сходинка дитячий садок.. В період адаптації можливість хвороби дитини – особливо тієї, що важко звикає до нових умов зросте, оскільки під впливом емоційної напруги змінюються захисні сили організму послаблюється імунітет.

Отже загальне завдання і персоналу здо, і сім’ї (в першу чергу)– допомогти дитині ввійти в життя дитячого колективу, максимально зменшивши негативні процеси під час адаптації. Для цього потрібна підготовча робота в сім’ї:

1. Необхідно максимально приблизити домашній режим до розпорядку дня в дитячому садку. Важливо впорядкувати години сну, харчування, перебування на вулиці.

2. При проведенні режимних процедур стимулювати і розвивати дитячу самостійність (самостійно їсти, пити з чашки, користуватись туалетом, закріплювати навички одягання та ін).

3. Про попередній вступ до дитячого садка говорити з дитиною як про радісну подію. Говорити дитині, що їй буде добре і дитячому садку – її чекають добрі вихователі, радісні діти, іграшки.

4. В присутності малюка слід утриматись від висловлювання своїх переживань з приводу того, чи зможе малюк спокійно покинути дім, як його будуть там доглядати. (тривога батьків легко передається дітям).

5. Щоб розвіяти сумнів та хвилювання дитини, слід попередньо відвідати групу.

6. Краще привести малюка коли діти гуляють.

Застосовувати «щадящий» режим перебування дитини в дитячому садку. У перші дні перебування дитини її слід забирати додому вже через 1-1,5 години. Поступово, по мірі звикання, збільшується тривалість перебування дитини в групі що сприятиме скорішій адаптації малюка.

. Розширення кола близьких людей, які приводять дитину до ДНЗ: не тільки мама і тато, а й бабуся, дідусь, тітка, брат та інші, ці люди не такі значимі для дитини, як мама, тому прощання може бути не таким важким.

 

ЯК ВИХОВУВАТИ ДИТИНУ,НЕ ЗАВДАЮЧИ ШКОДИ ЇЇ ПСИХІЧНОМУ ТА ФІЗИЧНОМУ   ЗДОРОВ’Ю. 

Сім’я – 
це спілкування з партнерами - батьками. дітьми, подружжя між собою, то важливо знати і пам’ятати свої людські права та права інших людей. Ці права має кожна людина в сім’ї, незалежно від віку. Тільки поважаючи і дотримуючись цих прав, можна досягти справді партнерських відносин. Усі члени, як молодші так і дорослі, мають знаходитись у психологічно комфортному середовищі. Ось ці права :

Психологічне право людини – право не дозволяти іншим маніпулювати вами.

- Право на свій розсуд вирішувати, що робити ,як робити і як відчувати. Це право дитини часто порушується, коли діти дорослішають і намагаються відшукати своє місце в житті. Звичайно ж, люблячі батьки краще знають, як треба влаштувати життя дитині, з ким їй одружитися, куди піти навчатися .Саме керуючись цією «незаперечною логікою» , батьки псують життя собі і своїм дітям.

- Право самим відповідати за вирішення своїх проблем. Коли дитина робить вибір, вона повинна усвідомлювати, що при цьому відповідальність за наслідки зробленого вибору покладається на неї.

Адже часто за найменших труднощів батьки намагаються перебрати ініціативу на себе, працюючи рятівною службою. При цьому в дитини залишається відчуття своєї нікчемності, відчуття того, що вона ні на що не здатна.

Право робити помилки. Право зробити помилку, відчути її наслідки і зробити висновки – дає можливість дитині самоствердитися, зрозуміти свої можливості, стати дорослішою.

- Право на свою власну думку – право дитини, яка здатна формулювати свої погляди, висловлювати їх з усіх питань, що її стосуються.

В основі партнерської сім’ї є повага до всіх її членів, від найменшого до найстаршого. Дитина має право на свою власну думку в обговоренні тих питань, що її стосуються.

Право поводитися само ствердно, навіть тоді, коли така поведінка комусь не подобається. Поводитися самоствердно - це право кожної людини і дитини, навіть тоді, коли така поведінка засуджується дорослими. Право відстоювати власні погляди і діяти відповідно них вселяє гармонію в душу людини. І ніщо так не роз’їдає душу дитини, як необхідність приховувати свої погляди, підлаштовуватись під когось, кому не довіряєш, але змушений коритися, зраджуючи самого себе. Ця травмуючи обставина, яка загрожує втратою індивідуальності дитини.

Право не відчувати за собою провини. Часто ми доручаємо дитині виконувати якусь справу, у нас не вистачає терпіння, такту Звичайно, дитина одягається самостійно значно довше, ніж коли б ми одягали її самі. І посуд вона митиме довше і не так вправно, і не одну тарілку буде розбито. Але якщо ви хочете, щоб ваша дитина не зненавиділа цю роботу на все життя, не насміхайтеся з її перших невмілих спроб, не звинувачуйте її у нездатності до роботи. Дитина повинна отримати досвід і навчитися на власних помилках.

- Право змінювати свої уявлення. Дитина росте в світі, пізнає його, дорослішає і разом з нею дорослішають і змінюються її погляди . Це її право. Право бути різною. Приректи дитину на якусь одну, наперед задану роль – означає створити дисгармонію з її внутрішнім світом. Неможливість бути собою теж створює психологічну травму і часто ламає долю дитини.

 

Як допомогти батькам підготувати свою дитину?

Адаптаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Основні моменти викладені в пам'ятці. Батьки повинні уважно з нею ознайомитися.
Пам'ятка для батьків майбутніх дитсадку


1. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий сад. Зводіть його туди, щоб він представляв, що це таке.

2. Коли ви йдете повз дитячой сад, з радістю нагадуйте дитині про те, як йому пощастило - восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, - адже його прийняли в дитячий сад.

3. Поговоріть з ним, як з дорослим. Поясніть, що він буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.

4. Розкажіть йому, що дорослі "тітки", з якими він там зустрінеться, будуть грати, співати й танцювати з ним, читати йому книжки, розповідати казки і завжди у всьому допоможуть.

5. Скажіть, що тепер вранці вся родина буде відправлятися на роботу: тато - у свій офіс, мама - у свій, старший брат або сестра - до школи, а він - у дитячий садок, а після роботи мама або тато прийдуть за ним і заберуть додому.

6. Ознайомтеся з майбутньою вихователькою, нянечкою. Обов'язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам'ятку, де перерахуйте: нелюбимі страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв'язку з вами в екстрених випадках.

7. Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, він буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь - тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь "обіцяно", - він відчуває себе впевненіше.

8. Поступово, протягом літа, влаштовує режим дня дитини подібний до режиму дня у дитячому садку, особливо якщо це стосується раннього вставання - не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Підготуватися до сну слід не пізніше 21 години.

9. Корисно навчити користуватися горщиком. Відучити його від їжі із пляшечки з соскою. Постарайтеся навчити малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.

10. Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи:" Я хочу пити ", і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям".

11. Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: "Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати".

12. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.

13. Ознайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його думку про нових друзів.

14. Вводити дитини в нову ситуацію треба поступово. У перші дні побудьте з ним якийсь час в дитячому садку, не йдіть відразу. А, прощаючись, обов'язково скажіть, що повернетеся за ним. Як правило, багато дітей через кілька днів звикають до нових умов.

15. Коли ваш син або дочка вперше відправляться в сад, не забудьте дати йому з собою свою іграшку: звична тепла річ, що пахне будинком, буде діяти на малюка заспокійливо, це для нього частинка дому, частинка безпеки.

16. Не забудьте так розпланувати свій час, щоб повністю звільнити собі першу пару тижнів, щоб зі свого боку допомогти дитині плавно пройти адаптацію в садку.

17. На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, про хлопців, про виховательці. Найголовніше - не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.

18. Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочку, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого саду дитиною. Пам'ятайте, що дитячий сад - це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.
 

 

Готуємо дітей до школи

 

1. Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.

 

2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.

 

3. Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.

4. Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).

 

5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятій годині вечора, вставати о сьомій годині ранку).

 

6. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).

 

7. прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.

 

8. Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.

 

9. У будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.

 

10. Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.

 


1
2
3