Сторінка музкерівника
Моніторинг результатів обстеження дітей
на початок 2021 - 2022 навчального року (Платонова Н.В.)
група "Казочка"
Низький рівень (13%)
Середній рівень (70%)
Достатній рівень (17%)
Високий рівень (0%)
група "Ягодка"
Низький рівень (26%)
Середній рівень (58%)
Достатній рівень (16%)
Високий рівень (0%)
група "Карамелька"
Низький рівень (5%)
Середній рівень (70%)
Достатній рівень (25%)
Високий рівень (0%)
Моніторинг результатів обстеження дітей
на кінець 2020 - 2021 навчального року (Платонова Н.В.)
група "Ягідка"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (40%)
Достатній рівень (45%)
Високий рівень (15%)
група "Карамелька"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (23,8%)
Достатній рівень (42,8%)
Високий рівень (33,33%)
група "Казочка"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (13,04%)
Достатній рівень (47,8%)
Високий рівень (39,1%)
на початок 2020 - 2021 навчального року (Платонова Н.В.)
група "Ягідка"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (40%)
Достатній рівень (60%)
Високий рівень (0%)
група "Карамелька"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (47,4%)
Достатній рівень (26,3%)
Високий рівень (26,3%)
група "Казочка"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (52,2%)
Достатній рівень (21,7%)
Високий рівень (21,7%)
Моніторинг результатів обстеження дітей
з художньо-естетичного розвитку /Музична діяльність/
на кінець 2020 - 2021 навчального року (Шулакова Н.В.)
група "Маячок"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (60%)
Достатній рівень (15)
Високий рівень (25%)
група "Парасолька"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (35%)
Достатній рівень (30%)
Високий рівень (35%)
група "Лілея"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (10%)
Достатній рівень (55%)
Високий рівень (35%)
Моніторинг результатів обстеження дітей
з художньо-естетичного розвитку /Музична діяльність/
на початок 2020 - 2021 навчального року (Шулакова Н.В.)
група "Маячок"
Низький рівень (30%)
Середній рівень (30%)
Достатній рівень (20%)
Високий рівень (20%)
група "Парасолька"
Низький рівень (10%)
Середній рівень (25%)
Достатній рівень (40%)
Високий рівень (25%)
група "Лілея"
Низький рівень (0%)
Середній рівень (30%)
Достатній рівень (30%)
Високий рівень (40%)
У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатиші почуття, вони більше відповідають на почуття і переживання інших людей, краще. швидше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.
Багато дітей дуже емоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активній прояві своїх почутів. Ті, хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей, знає з яким натхненням вони співають, танцюють.
Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика і наука. Привчати дітину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.
Треба дотримуватись того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
- яка це музика, весела чи сумна, спокійна чи навпаки зхвильованна, про що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?
Іноді не називая твір, пропонувати дитині назвати його.Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності.
Розвитку вміння ємоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
Діти дуже люблять повторно слухать музику, яка їм сподобалась. Іноді можно загадати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає.
Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, як умога схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці.Треба пам'ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.
Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.
У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.
Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.
У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.
Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.
У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.
Останнім часом мистецтво танцю посіло чільне місце в системі художньої освіти дошкільнят. Навчати свою доньку або сина у хореографічній студії нині модно і престижно. Ідучи назустріч прагненням батьків, керівники дошкільних закладів відкривають нові хореографічні групи, які значно «помолодшали». Але педагоги-хореографи, батьки та адміністратори часто по-різному розуміють мету та форму проведення уроків танцю, а також їхнє значення у житті трирічних малюків, тому і виникають непорозуміння, а іноді й конфлікти.
Причини непорозумінь
В Україні наразі не існує цілісної методики викладання хореографії для дітей з 2,5 року (а саме в цьому віці їх починають залучати до танцювальних гуртків та студій). Творчо налаштовані педагоги змушені самотужки розробляти програми занять, використовуючи відомі форми хореографічної роботи з дітьми від 4-х років та розвивальні ігри для 2-3-річних малюків.
На жаль, жоден вищий навчальний заклад не готує фахівців з хореографії для роботи з дітьми такого віку. Тому кваліфіковані вчителі-хореографи не обізнані зі специфікою навчання малюків, а фахівці з дошкільного виховання не мають достатньої хореографічної підготовки. Отже, тим, хто присвятив себе навчанню дітей хореографічного мистецтва, доводиться здобувати необхідні знання та вміння вже в процесі роботи. Відтак кожен педагог будує навчально-виховний процес на власний розсуд, спираючись, передусім, на особистий досвід.
Іноді батьки не розуміють вікових психофізіологічних особливостей своєї доньки або сина, а також характеру впливу уроків танцю на дитячу особистість. Налаштовані на швидке отримання зовнішнього результату, на ранню хореографічну спеціалізацію, батьки ігнорують поступові внутрішні зміни індивідуальності малюка, які привносять заняття хореографією.
Мета хореографічного виховання малюків
Існує думка: чим раніше розпочати формування фізичних умінь, потрібних для мистецтва хореографії, тим більшого успіху буде досягнуто. Чимало викладачів, зважаючи на таку ідею, заради творчої самореалізації або високої оцінки з боку керівництва та батьків ставлять за мету створення танців для показових виступів. Вихованці для таких спеціалістів є лише своєрідним матеріалом (як фарби для художників), а уроки цих педагогів передбачають вивчення складних для малят рухів і отримання дітьми фізичного та нервового навантаження. Чи отримує дитина задоволення від таких занять? Чи покращується її здоров'я, чи розвиваються творчі здібності у той час, коли її змушують виконувати непосильні завдання? Звісно ж, ні. Адже здоров'я дитини залежить від фізичного та емоційного комфорту. Тому не варто добиватися швидкого зовнішнього результату за будь-яку ціну. Пам'ятаймо: головне — не нашкодити здоров'ю малюка.
Уроки танцю суттєво впливають на формування індивідуальності малюка, спричинюють її глибокі внутрішні зміни. Щоб найповніше застосувати різноманітні розвивальні можливості хореографічного заняття, слід пам'ятати, що уроки танцю — це, передусім, уроки мистецтва, яке є могутнім чинником становлення емоційно-особистісного життя людини. На жаль, чимало дорослих вважають танець лише своєрідною гімнастикою. Між тим, виховання емоційності, духовності — найважливіший аспект хореографічних занять.
Отже, метою хореографічного виховання 2,5-3-річних малюків є їхній фізичний, психічний та духовний розвиток, а центром розвивального процесу є сама дитина, її внутрішній світ, її здоров’я
